-
1 історичний
1) historical2) (знаменний, важливий для історії) epoch-making, historic -
2 історичний
historic, historical -
3 історичний
истори́ческий; ( соответствующий духу историзма) истори́чный -
4 сторичний
стокра́тный -
5 історичний
-
6 історичний
ისტორიული -
7 історичний
tarihiy -
8 культурно-історичний тип
КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНИЙ ТИП - запроваджене Данилевським поняття для позначення локалізованих в історичному часі та просторі великих соціокультурних формувань, що в своїй сукупності утворюють всесвітню історію. У своєму розвитку кожен з основних К.-і.т. звершує своє життєве коло, пройшовши три періоди: етнографічний, державотворчий, цивілізаційний. Етнографічний, найтриваліший, період - це час трансформування етносу в суб'єкт культурно-історичної творчості, формування його неповторного духовного характеру, збирання ресурсів і сил для майбутньої конструктивної історичної діяльності; державотворчий - період становлення властивої відповідному К.-і.т. державності, конституювання етносу як нації і закладання основ самосвідомості народу (народів), що є суб'єктом даного К.-і.т.; цивілізаційний період - стадія досягнення й існування К.-і.т. як цивілізації, відносно короткий і бурхливий час розкриття начал, закладених в особливостях духовного габітусу народів, що утворюють певний К.-і.т., під впливом своєрідних зовнішніх умов і разом з тим - період розтрати, хай і корисної, творчої і результативної. У сучасній історичній науці поняття К.-і.т. увійшло в досить широкий вжиток і використовується в дослідженнях своєрідності та взаємодій локальних історичних культур і цивілізацій, хоч і без тих завищених оцінок (зокрема, щодо слов'янського К.-і.т.), з яким було пов'язане його запровадження.Філософський енциклопедичний словник > культурно-історичний тип
-
9 порівняльно-історичний метод
ПОРІВНЯЛЬНО-ІСТОРИЧНИЙ МЕТОД - сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дозволяють установити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, виявити їхню генетичну спорідненість (зв'язок за походженням); різновид історичного методу (див. історизм). Як систематично розроблений метод сформувався в XIX ст. у порівняльному мовознавстві (Гумбольдт, Гримм, Востоков), етнографії (Морган, Тайлор) П. ізніше його почали широко застосовувати в різних сферах природничого і суспільного знання: анатомії, антропології, геології, історії, соціології тощо. В соціології застосування П.-і.м. пов'язане з ідеями Конта, Спенсера, Дюркгейма Л. огічною основою П.-і.м. є зіставлення і порівняння об'єктів дослідження і встановлення ознак схожості та відмінності між ними. За характером схожості порівняння поділяють на історико-генетичні, історико-типологічні, де схожість є результатом закономірностей, притаманних самим об'єктам, і порівняння, де схожість є наслідком взаємовпливу явищ. На цій основі виділяють два види П.-і.м.: порівняльно-типологічний, що розкриває схожість генетично не пов'язаних об'єктів, і власне П.-і.м., що фіксує схожість між явищами як свідчення спільності їхнього походження, а розходження між ними - як показник їхнього різного походження. Успіхів було досягнуто переважно в аналізі генетичних зв'язків та явищ взаємовпливу на основі історико-генетичних порівнянь Д. ля застосування історико-типологічних порівнянь необхідно було виділити теоретичні принципи типізації суспільних явищ. В сучасній філософії нема єдиного погляду на цю проблему, бо спроби циклічного розгляду історичного процесу чи пошуки його синхронних зрізів (Шпенглер, Тойнбі) не позбавлені схематизму. В сучасній соціології наявна тенденція поєднання П.-і.м. із структурно-функціональним аналізом. Зберігає своє значення і Марксове вчення про суспільно-економічні формації, яке стало основою типізації стадій суспільних процесів. Нині П.-і.м. застосовують у порівняльних дослідженнях культур і цивілізацій, при порівнюванні різних соціальних інститутів (сім'я, виховання тощо). Разом із тим робляться спроби переосмислити методологію порівняльно-історичного дослідження, збагатити П новими засобами.Філософський енциклопедичний словник > порівняльно-історичний метод
-
10 антиісторичний
unhistorical, antihistorical -
11 доісторичний
-
12 загальноісторичний
-
13 конкретно-історичний
-
14 передісторичний
-
15 порівняльно-історичний
-
16 праісторичний
-
17 антиісторичний
антиистори́ческий -
18 всесвітньоісторичний
всемирноистори́ческий -
19 доісторичний
доистори́ческий -
20 загальноісторичний
общеистори́ческий
См. также в других словарях:
історичний — а, е. 1) Стос. до історії (у 1 5 знач.). || Признач. для висвітлення питань історії (у 3, 4 знач.). Історичний журнал. || Признач. для підготовки істориків. Історичний факультет. || Признач. для зберігання й показу пам яток історії. || Опертий на … Український тлумачний словник
сторичний — а, е, книжн., рідко. Те саме, що стократний … Український тлумачний словник
історичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сторичний — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
історичний фонд дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння україни — Исторический фонд драгоценных металлов и драгоценных камней Украины historic fund of precious metals and jewels of Ukraine Historische Stiftung der Edelmetalle und –steine der Ukraine частина Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного… … Гірничий енциклопедичний словник
антиісторичний — а, е. Який суперечить історії, принципам історизму … Український тлумачний словник
доісторичний — а, е. Стос. до найдавнішого періоду, про якого нема писемних свідчень. || перен. Про що небудь дуже давнє, застаріле, старомодне … Український тлумачний словник
загальноісторичний — а, е. Що стосується історії загалом … Український тлумачний словник
культурно-історичний — а, е. Стос. до історії культури … Український тлумачний словник
передісторичний — а, е. Стос. до передісторії … Український тлумачний словник
порівняльно-історичний — а, е: •• Порівня/льно істори/чний ме/тод сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дають можливість встановити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються … Український тлумачний словник